Поезія Сучасної Читанки – 1

Boisida

Сучасна читанка журналу Pertusin сьогодні розпочинає публікацію поезії на своїх сторінках. І перша авторка, чиї твори ми публікуємо — Боісіда.

provchyty

Гострі лікті соромливо рум’яні…
Драйв очей, зосередженість в кахель.
Збудливі спини… Видихи м’ятні,
Чай з жасмином між нами… й кашель.

Очі в очі – смертельна травма.
Хвилі лишили по тілу шрами.
Краплями в урну земний Соляріс.
Дивишся так, наче просиш ляпас.

Зорі вчахли, ліхтарі, феєрверки…
Пагін пробив шкарлупку цукерки.
Напівмариш, напівтікаєш…
Інтровертно кохаєш.

Бачиш в мені ДНК своїх внуків…
Як не провчити тебе поцілунком?


 

roem

Проростає крізь мене
Кісточка манго.
На клапті серце роздирає
Ягол…
Змовкаю знову – а капелла –
Тебе ревную,
Як Отелло…

Відміряєш скальпелем долю точно,
Розвиваєш мою жіночність…
Буревій, тайфун менш crazy.
У поставі – поезія,
На вустах – кофеїн.
Прометеїв син…
У душі розпалив багаття.
Чи віриш ти в телепатію?


 

drakula

Зачарував мене ти гірш від маку,
Сльози хлебчеш – граф Дракула…
Троє ночей за тобою плакала.
На зіницях плівка кришталю…
Не сплю… І люблю…

Чи знав, що вагітна роєм метеликів?
В тобі сто плюшевих ведмедиків.…
Долоні наші вже зовсім незрячі…
Кохаю аж очі зробились котячими…
Оце на краще…

Почуття – нестерпна милість.
Душі наші ворон виїсть…
Назустріч до тебе єдиний крок…
Серце замкну на осиковий кілок…


 

fantazii

З тобою ми бродячі чорні пальта,
Кохаємось. Ми одна стать.
Сонцеколо – то дартс.
Зігріта бітумом асфальтів
Альма-матер – гараж.

Годинник щораз робить сальто.
І щоразу назад.

Тобою ніжусь, в смаглявому спиш,
Гітарою вкрився,
Під скроні ударні.
Кучеряве волосся – спориш
Такий вже гарний…

Побачення поглядів кожне –
Старозавітній перелюб.
Чому не можна, можна, можна
Фантазії викласти на ютуб?


 

chezhe

Тобою не пишеться проза
Лишень промовляють вірші…
Ти позачас, позапростір,
Ти понад старійшин…

Ти чуєш вустами,
Ти дивишся шкірою…
І склери твої – два кри’ки.
Ти аніма’л… Безстатева.
Ти – чоловіко-жінка…

На ліжко сипала цукор, сніги.
Неначе молочний шлях.
Мов рукола, пальці на животі
Антиматерія в подушках.

І м’язи лиця таку мають силу…
На лобі зморшки – трояндо-вітрила…
Ти – хижа, тваринна … і вірна
Як муза Шекспіра.

Я твій оберіг, скарб, медальйон,
В хрящах і кістках твоїх є …
Я збурюю тіло, бо я твій гормон.
Як добре, що ти Бога п’єш…

Боісіда

Мітки

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Отримувати нові коментарі по пошті. Ви можете підписатися без коментування.