Поезія Сучасної Читанки – 8

coffeenotebook

Ніч іще кохалась із світанком,

Пахла кава пристрастю й тобою,

Трепетних обіймів полонянка

Пила щастя впереміш з журбою

Так гірчило на вустах сумління,

Так хотілось совість утопити!

Навів вільна – напівбожевільна,

Щоби так безтямно полюбити…

Затуманить-задурманить вранці,

Біль шкрябне самотністю за душу,

Осуд , ніби осад чорний в склянці,

Та ще жаль, який допити мушу…

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Отримувати нові коментарі по пошті. Ви можете підписатися без коментування.