Хочете кардинально змінити життя – почніть вести щоденник

unnamed

Це радить усім Гордій Остапович –  людина з унікальною пам`яттю.   Він  перший українець, який представляв  нашу державу  на міжнародному чемпіонаті  зі спортивного запам`ятовування, що відбувся у грудні в Китаї.   З чого почати розвивати пам`ять  і що це дасть вам –  дізнаєтесь із  його інтерв`ю.

« Знаю, що вже пізня ніч, але капєц як хочу похвалитись: запам’ятав колоду за 48,5 сек й згадав без помилок.»

–   це один  із постів Гордія  в соцмережі.   А ви змогли  б  за хвилин двадцять запам`ятати і згадати  кожну карту в колоді ? Я зізнаюся чесно – ні.  Тому питаємо у Гордія – як йому це вдається?

Запам`ятовування карт – це одна з десяти обов`язкових дисциплін на чемпіонаті . А ще потрібно запам`ятати набір чисел на слух, абстрактні поняття тощо.

Тренувати пам`ять я почав ще в студентські часи , коли потрібно було запам`ятовувати дуже багато інформації. Тепер навчаю інших швидко читанню та запам`ятовуванню. Зараз тренуюся у транспорті, запам`ятовуючи обличчя людей, на вулиці – звертаю увагу на номери автівок. Але не треба думати, що я якийсь ненормальний і все запам’ятовую. Всі мої друзі говорять новим знайомим , це в них якась легенда: ти йому нічого не кажи, бо він запам`ятає. Я не все запам`ятовую . Але якщо запам`ятаю , то потім згадую доволі точно . Я взагалі з підготовкою до чемпіонату став дуже розсіяним. Іноді , коли йду в магазин, то можу щось забути купити. Тоді чую докори у свій бік : ага, ти такий розумний, все запам`ятовуєш, а туалетного паперу не купив.

Все таки якісь переваги в повсякденному житті  добра пам`ять дає?

Я пам`ятаю номери телефонів людей, з якими спілкуюся. Правда, Якщо дуже довго не спілкуюсь, то телефон може відійти і треба покопатися  пам`яті. І коли питають номер людини,  до якої телефонував  три роки тому, то я кажу почекайте, не все зразу.  А ще я запам`ятовую покази лічильника. Це іноді дуже допомагає, адже комунальники можуть накрутити зайвого. Та найбільшим плюсом, на мою думку  є те, що я пам`ятаю  людей і  я бачу, що людям приємно, коли їх пам`ятають. Мені теж приємно, коли мене пам`ятають, тож нема чого дивуватися. Моя така крайня точка зору, що навряд чи людина може називати себе  працівником інтелектуальної сфери , якщо не може 30-40 людей поіменно запам`ятати.  Є багато людей, які працюють з великими аудиторіями і я вважаю неприпустимим не пам`ятати тих, з ким спілкуєшся.

А що вам особисто легше запам`ятати – цифри чи тексти?

-Цифри запам`ятовувати легше Але не тому що це легше робити,  просто більше їх запам`ятовуєш впродовж дня: номери телефонів, пін-коди, номери машин тощо.  Тобто , що тренуємо, те й розвивається. Якщо часто чимось працюєте, у вас немає виходу  як робити це добре або взагалі  цього не робити.

-Що найперше порадити зробити тим, хто хоче покращити пам’ять?

– Найперше – писати  щоденник.  Поясню чому. Усі проблеми з пам`яттю  виникають тому, що ми замало  часу згадуємо.  В середньому  лише 50-60 хвилин  на місяць людина згадує . Тобто  де я подів ключі, ось вони ; де мій телефон, ось він. І от  на таких коротких секундах 60 хвилин  на місяць – це вже  дуже багато . Якщо ж ви пишете щоденник і день був насичений, то ви лише 1 годину за вечір  згадуєте.  В місяць це вже 30 годин, а на рік – 365 годин. Це вже в десятки разів більше, ніж середньостатистична людина!  І це обов`язково позначиться на пам`яті .

-А як потрібно вести щоденник?

От до прикладу  щоденник десяти днів. У вас є три тижні. Насправді потрібно більше часу , але для початку, щоб ця навичка стала звичкою достатньо  21 дня.    З різних джерел можна дізнатися, що  навіть кагебісти писали такі щоденники, щоб пам`ятати все. Отож, починаєте з понеділка . Ви ввечері  пишете запис про день, який минув. У вівторок найперше, що вам потрібно  зробити, щойно ви встали і почистили зуби –  перечитати про події понеділка. Ввечері у вівторок написали події у вівторка, у середу вранці їх перечитали, а ввечері написали події  середи. І так цілий тиждень.  Тобто події кожного дня ви згадуєте двічі – коли записуєте і коли перечитуєте.  Далі – найцікавіше. У понеділок другого тижня ви  нічого не пишете, лише читаєте про неділю. У вівторка  ви читаєте про неділю і у вівторок  ввечері ви пишете про події понеділка і вівторка. В середу ви читаєте  цей запис, а в четвер пишете про середу і четвер. Тобто у вас тепер один запис  за два дні. І так  до неділі. Впродовж  третього тижня   проміжки  між записами – вже три дні. Минає  ще   певна кількість записів. У даному випадку в нас вже 7 записів, хоча рекомендується 10 робити, і  ви збільшуєте цей проміжок до 4 днів, пізніше на 5, 6,7 і дотягуєте до 10. Тобто вам треба дотягнути до такого результату, що коли ви сідаєте писати щоденник, вам треба згадати , що було  10 днів тому,  9 днів тому, 8,7,6,5, 4 ,3,2,1 – тобто за сьогодні.

І які результати?

Люди, які пишуть цей щоденник, вони елементарно можуть відповісти на питання що ви робили після обіду позаминулого вівторка. Їм не потрібно  буде копатися  в пам`яті – усе спливе само собою . Це дійсно феноменальні результати дає.    Це складний вид щоденника, тому що тут потрібно мати  силу волі, аби його вести, але  результат надзвичайний.

-А  де ще може допомогти щоденник?

Дуже допомагає щоденник , коли вивчаєш іноземну. До прикладу, якщо вивчаєш іспанську мову, то щоденник ведеш іспанською. Кожного вечора  береш ручку і   згадуєш  . Це означає, що 1 годину на день ви намагаєтесь писати іспанською мовою.  Зазвичай деякі події , як от побут, у вас кожного дня повторюються  І якщо в перший день ви підглянете в словник,  то на третій вже  будете пам`ятати  і буквально через 10 днів весь ваш побут  в словах і фразах буде в вашій голові і не потрібно буде нічого  зубрити. Тож головне наполегливість – і результат буде!

unnamed (1)

І на останок – кілька вправ із 365 вправ для розвитку пам`яті та уваги:

Протягом двох хвилин “перестрибуйте” поглядом з одного предмету на інший. Не затримуйтесь на чомусь одному більше секунди. Ваш погляд повинен встигнути перефокусуватись й не більше – одразу ж переводьте його на щось інше.

Цю вправу водночас можна вважати зарядкою для ваших очей. І для вашого мозку. Буквально за декілька десятків таких “стрибків” людина помічає, що її думки “вимикаються” в прямому значенні цього слова. З допомогою цієї вправи можна розслабити навіть дуже перевантажену проблемами голову.

Часто пересуваєтесь автобусами чи трамваями? Можете спробувати під час поїздки попрацювати своєю увагою. Для цього вам потрібно вибрати якусь точку НА СКЛІ, або ж якийсь об’єкт ДАЛЕКО (в межах тісних вулиць міста другий варіант важче виконати). Периферійним зором, не відриваючись увагою та зором від точки, яку ви вибрали, вам потрібно перелічувати ті предмети та об’єкти, повз які ви проїжджаєте. Рекламні щити, магазини, дерева, зупинки, будови – підходитиме все. Ці об’єкти потрібно називати вголос.

Вправу можна ускладнити: називати потрібно ті об’єкти, які починаються на вибрану вами літеру.

Блог http://365vprav.livejournal.com/

 

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Отримувати нові коментарі по пошті. Ви можете підписатися без коментування.